Переслідування журналістів за висвітлення російського бізнесу в Україні: випадок Євгена Плінського

Протягом більше ніж року Євген Плінський займався розслідуванням присутності російського грального бізнесу в Україні. Він зібрав достатньо фактів, які могли б стати підставою для кримінальної справи, якщо б вони отримали належну увагу з боку відповідних органів. Однак, на практиці ситуація виглядає інакше: замість того, щоб переслідувати російський бізнес, правоохоронці почали тиск на тих, хто викриває його діяльність.

Кампанія з дискредитації та погроз

Проти журналіста розпочалася масштабна кампанія дискредитації, в якій активну участь беруть блогери, що закликали до його вигнання з Телемарафону. Були створені персональні Telegram-канали, спрямовані на поширення негативної інформації про Плінського. Вся ця активність супроводжується непублічним меседжем: “Не чіпай Pin-UP”. Факти, які журналіст викривав протягом року, залишилися без належної реакції, а тиск на нього лише посилився.

Викриття фінансових схем та відповідь НБУ

Плінський виявив, що крім Pin-UP, до грального бізнесу в Україні причетна платіжна система “Даймонд Пей”, яку контролюють росіяни. Ця система не лише працювала на гральному ринку, але й виплачувала гроші деяким членам Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). На підставі цієї інформації Національний банк України (НБУ) позбавив платіжну систему ліцензії через її зв’язки з Росією.

Кримінальне провадження проти Pin-UP

Після того як факти стали незаперечними, проти Pin-UP було відкрито кримінальне провадження. Однією з ключових подій у цій справі стало арештування і передача в управління АРМА активів Pin-UP на суму 2.6 мільярда гривень. Ці дії призвели до значних фінансових втрат для компанії. Замість ігнорування, Pin-UP почав активні дії проти Плінського, що було спричинено реальними фінансовими втратами у розмірі 60 мільйонів доларів.

Спроби домовитися та злам Телеграм-акаунту

12 вересня Плінський опублікував пост про судове засідання, яке мало відбутися 13 вересня, щодо зняття арешту з активів Pin-UP. Ця інформація виявилася критичною для компанії, і вже наступного дня Плінський отримав пропозиції вступити в переговори з Pin-UP, видалити публікації та припинити розслідування. Всі пропозиції були відхилені. Ввечері того ж дня його Telegram-акаунт було зламано, попри наявність дворівневого захисту і хмарного пароля. Це вказує на можливу участь у зламі професійних спецслужб.

Участь спецслужб: російські чи українські?

Фахівці з кібербезпеки вказують на дві можливі версії того, хто міг зламати акаунт: або це російські спецслужби, які намагаються захистити свої бізнес-інтереси в Україні, або ж українські, що мають свої власні інтереси в діяльності Pin-UP. У будь-якому випадку ситуація викликає серйозні питання щодо ролі спецслужб у захисті російського бізнесу під час війни, а також щодо тиску на журналістів, які викривають ці факти.

Приклади інших переслідувань журналістів

Цей випадок далеко не поодинокий. Останнім часом аналогічний тиск здійснювався на команду журналіста Дениса Бігуса та журналістів проєкту Слідство.Інфо. Численні випадки стеження, погроз та спроб дискредитації викликають занепокоєння щодо свободи слова і журналістської діяльності в Україні.

Переслідування Євгена Плінського демонструє складність і небезпеку журналістської роботи в умовах, коли російський бізнес продовжує функціонувати в Україні, попри війну. Спецслужби, як російські, як так і  українські, можуть бути задіяні у цих процесах, і замість боротьби з агресором, їхні зусилля спрямовуються на тиск на журналістів. Ця ситуація потребує негайної уваги з боку суспільства та влади.