«Право не має перерв на війну». Роман Тесля – про юридичний фронт, відповідальність і захист людини

У центрі Києва, у кабінеті без розкішних декорацій, стоїть велика мапа України. Вона з відмітками міст, куди зверталися клієнти Романа Теслі – юриста, правозахисника й засновника юридичної фірми Roman Teslia & Partners.

Тут розмовляють не про бізнес, а про життя після фронту, про права поранених, про матерів, які не можуть добитися допомоги від держави.

«Коли країна воює, правники теж мають тримати свій рубіж. Бо право не має перерв на війну», – каже він.

15 років у праві і жодного дня без людей

Роман Тесля у професії понад п’ятнадцять років. Починав із класичної адвокатури, працював у системі місцевого самоврядування, займався корпоративними справами. Але війна перекроїла його кар’єрну карту.

«У 2022-му я побачив, як багато людей залишаються сам на сам із державою, яка теж у кризі. І зрозумів: мій фронт – це не кабінет, а люди, які щодня стикаються з беззахисністю перед системою».

Так з’явився новий фокус фірми – військове та міграційне право, допомога мобілізованим, їхнім родинам, ветеранам, українцям за кордоном.

Зараз Roman Teslia & Partners – це команда, що веде сотні справ одночасно, часто – у критичних обставинах.

«Ми не просто оформлюємо документи. Ми повертаємо людям віру у закон»

Роман розповідає, що за кожною справою стоїть історія, у якій переплітаються страх, біль і надія.

«До нас приходять чоловіки після фронту, яких система не бачить. Приходять дружини, які роками не можуть отримати статус загиблого. Приходять хлопці, яким видали повістку без медкомісії. І всіх їх об’єднує одне – вони не розуміють, як захиститися. Ми не просто оформлюємо документи. Ми повертаємо людям віру у закон».

Юрист визнає: робота в умовах воєнного часу – це постійний емоційний виклик. Але саме в цій боротьбі він бачить сенс.

Команда, що працює з душею

В офісі Roman Teslia & Partners немає пафосу. На стіні – лише кілька дипломів і дитячий малюнок із написом “Тату, ти захищаєш”.

«Мені його донька подарувала», – усміхається Тесля.

Команда фірми – це юристи з досвідом у військовому, кримінальному, сімейному та корпоративному праві. Вони не говорять про “успіх”, натомість – про результат і відповідальність.

«Ми працюємо не з клієнтами, а з людьми. Це різниця, яку відчуваєш одразу», – додає Роман.

Просвітництво під час війни

Одним із найвідоміших проєктів юриста став онлайн-курс «Мобілізація 2.0», де він у доступній формі пояснює, як діяти в рамках закону під час мобілізації.

Цей курс пройшли вже тисячі українців, і багато хто каже, що саме завдяки йому зрозумів, як законно відстояти своє право.

Крім того, Тесля веде соціальні мережі, де безкоштовно відповідає на запитання, публікує роз’яснення і навіть іноді просто підтримує людей.

«Не завжди потрібна юридична порада. Іноді людині треба почути: ти не винен, ти не один».

Юрист, який говорить людською мовою

Попри серйозні теми, Тесля не втрачає простоти. Він легко цитує закони, але говорить без термінів. Його стиль – ясність і щирість.

«Мені часто пишуть з різних міст: “Ми прочитали вашу публікацію, і тепер розуміємо, що робити”. Це для мене найбільша нагорода. Бо мета юриста – не приховувати знання, а передавати їх далі».

Випробування війною

За останні два роки фірма взяла сотні справ, які здавалися безнадійними. Часто вони стосувалися незаконних мобілізацій, невиплачених компенсацій, порушених прав поранених.

Не всі історії закінчуються перемогою, але кожна додає досвіду.

«Ми живемо у час, коли закон або вистоїть, або зламається. І від кожного з нас залежить, яким буде цей результат», – каже Роман.

Професія, що стала покликанням

Він не називає себе героєм і не любить гучних слів. Просто працює – щодня, без вихідних, без ілюзій.

Для нього право – це не суха буква закону, а форма людяності.

«Мені здається, сьогодні справжній патріот – це не лише той, хто воює, а й той, хто вміє підтримати, коли інші мовчать», – каже він на прощання.

Юридичний фронт України

У країні, де кожен день приносить нові виклики, Роман Тесля і його команда залишаються частиною фронту, про який рідко говорять.

Фронту, де не стріляють, але борються за право людини бути почутою.

І, можливо, саме тут – у кабінетах, де замість автоматів лежать папки зі справами – вирішується не менше, ніж на передовій.

Матеріал підготував:

Микола Потапов, незалежний кореспондент

Журналістське посвідчення № 0857

Газета «МЕДІА ПРОСТІР» (ідентифікатор медіа R30-02041)

Залиште коментар

Схожі матеріали