Догляд за деревами — це мистецтво і наука водночас. Проте навколо нього існує безліч міфів та хибних уявлень, які можуть не лише нашкодити здоров’ю ваших зелених друзів, а й створити небезпечні ситуації. Розуміння цих поширених помилок є ключовим для забезпечення довгого та здорового життя дерев у вашому саду чи парку. Давайте розвінчаємо найпопулярніші міфи, щоб ви могли доглядати за деревами правильно та ефективно.

Міф 1: Молоді дерева потрібно обов’язково підв’язувати кілками

Один з найпоширеніших міфів полягає в тому, що щойно посаджені дерева потребують жорсткої фіксації кілками для кращого росту. Насправді, це часто призводить до зворотного ефекту. Надмірно туга або тривала підв’язка може зашкодити стовбуру, перешкоджаючи його природному зміцненню.

Коли дерево вільно гойдається на вітрі, воно розвиває міцніший і гнучкіший стовбур, а також розгалужену кореневу систему, яка краще адаптується до ґрунту. Якщо підв’язка все ж необхідна (наприклад, для дерев з великою кроною або на дуже вітряних ділянках), вона має бути короткостроковою (не більше 6-12 місяців) і забезпечувати достатню гнучкість. Використовуйте широкі м’які ремені, щоб уникнути пошкодження кори, і регулярно перевіряйте їх, щоб вони не врізалися в стовбур у міру росту дерева. Мета підв’язки — підтримувати, а не іммобілізувати.

Міф 2: Обрізка великих гілок “врівень” зі стовбуром — це найкраще

Багато хто вважає, що при обрізці великих гілок їх потрібно зрізати максимально близько до стовбура, щоб не залишилося “пеньків”. Це дуже шкідливий міф. Дерева мають природну зону “коміра гілки” — це невеличке потовщення біля основи гілки, де вона приєднується до стовбура. Ця зона містить спеціальні клітини, які допомагають дереву швидко “затягувати” рану після обрізки, утворюючи каллус.

Зрізання гілки врівень зі стовбуром пошкоджує цей “комір” і залишає велику відкриту рану, яку дереву набагато складніше залікувати. Це робить дерево вразливим до хвороб і шкідників, збільшуючи ризик гниття стовбура. Правильна обрізка передбачає зріз трохи назовні від “коміра гілки”, зберігаючи його цілісність.

Міф 3: “Топінг” (обрізка верхівки) робить дерева безпечнішими та контролює їхній розмір

Топінг, або “калічача обрізка” — це жорстока практика, що передбачає видалення більшої частини крони дерева, часто до великих скелетних гілок або навіть до стовбура. Хоча мета може полягати в зменшенні розміру дерева або підвищенні його “безпеки”, насправді топінг завдає величезної шкоди і має протилежний ефект.

По-перше, топінг створює безліч великих ран, які є ідеальними воротами для інфекцій та гнилі. По-друге, дерево реагує на такий шок інтенсивним ростом множинних, слабких і вертикальних пагонів (так званих “вовчків”) прямо під місцем зрізу. Ці пагони дуже швидко ростуть, але вони слабо прикріплені до стовбура, що робить дерево ще більш небезпечним і схильним до падіння гілок під час сильного вітру чи снігу. Замість топінгу слід використовувати правильні методи обрізки, такі як проріджувальна обрізка або зменшення крони, які зберігають природну форму дерева та його цілісність.

Міф 4: Всі дерева потребують щорічного обрізання

Не всі дерева потребують щорічної обрізки, і надмірна обрізка може бути шкідливою. Багато дорослих дерев можуть чудово розвиватися з мінімальним втручанням, якщо вони здорові та не створюють проблем. Обрізка повинна мати певну мету: видалення мертвих, хворих або пошкоджених гілок, покращення структури дерева, проріджування крони для кращої циркуляції повітря та проникнення світла, або підняття крони над проїжджою частиною чи будівлями.

Молоді дерева можуть потребувати обрізки для формування правильної структури, тоді як старішим деревам може знадобитися обрізка для видалення потенційно небезпечних гілок. Головне — це цілеспрямованість обрізки, а не її регулярність просто “для галочки”.

Міф 5: Зрізи потрібно замазувати садовим варом або фарбою

Десятиліттями садівники та власники ділянок замазували свіжі зрізи на деревах садовим варом, фарбою або спеціальними мастиками, вірячи, що це захистить дерево від хвороб та шкідників. Сучасні дослідження арбористів показали, що це не тільки неефективно, а й може бути шкідливо.

Більшість цих “замазок” створюють герметичний шар, який затримує вологу під собою, створюючи ідеальне середовище для розвитку грибків та бактерій. Дерева мають природні механізми захисту, які називаються компартменталізацією (процес ізоляції пошкоджених ділянок). Зрізи, залишені відкритими, зазвичай заживають швидше та ефективніше, оскільки вони вільно дихають і швидше висихають. Замазування слід використовувати лише в дуже рідкісних випадках і за рекомендацією фахівця.

Міф 6: Чим більше добрив, тим краще для дерева

Ідея “чим більше, тим краще” рідко працює у догляді за рослинами, і добрива не є винятком. Надмірне удобрення може завдати серйозної шкоди деревам, “спалюючи” коріння, порушуючи баланс поживних речовин у ґрунті або спричиняючи надмірний вегетативний ріст за рахунок розвитку міцної кореневої системи.

Перш ніж вносити добрива, необхідно провести аналіз ґрунту, щоб визначити, яких саме елементів йому не вистачає. Здоровим деревам, що ростуть на хорошому ґрунті, можливо, взагалі не потрібні додаткові добрива. Якщо добрива все ж потрібні, використовуйте їх у помірних кількостях, дотримуючись інструкцій виробника, і бажано в повільному або контрольованому вивільненні, щоб забезпечити поступове надходження поживних речовин.

Міф 7: Якщо у дерева жовтіє листя, воно просто потребує більше води

Жовте листя (хлороз) часто асоціюється з нестачею води, але це лише одна з багатьох можливих причин. Жовтизна може бути ознакою:

• Надмірного поливу: Перезволожений ґрунт витісняє кисень, “задушуючи” коріння.
• Дефіциту поживних речовин: Особливо нестачі заліза або магнію.
• Хвороб або шкідників: Деякі грибкові захворювання або зараження комахами можуть викликати пожовтіння листя.
• Стресу: Пересадка, будівельні роботи поблизу коренів, температурні перепади.
• Природного циклу: Восени листя жовтіє перед опаданням.

Перш ніж заливати дерево водою, уважно огляньте його та оцініть стан ґрунту. Можливо, причина зовсім в іншому, і надмірний полив лише погіршить ситуацію.

Міф 8: Пошкоджені гілки потрібно видаляти негайно, незалежно від пори року

Хоча пошкоджені, хворі або мертві гілки дійсно потрібно видаляти, час для цього має значення. У більшості випадків, так звана санітарна обрізка (видалення мертвих і хворих гілок) може проводитися в будь-яку пору року. Проте, якщо гілка пошкоджена, але не становить безпосередньої небезпеки, краще дочекатися оптимального сезону для обрізки конкретного виду дерева (зазвичай, пізня осінь або рання весна, коли дерево перебуває у стані спокою).

Обрізка в активний вегетаційний період може спричинити зайвий стрес для дерева, оскільки воно активно використовує енергію для росту листя та гілок, а не для загоєння ран. Однак, якщо гілка зламана і загрожує падінням або пошкодженням майна/людей, її, безумовно, слід видалити негайно, навіть якщо це не оптимальний час року.

Міф 9: Коріння дерева не потребує догляду

Багато хто зосереджується на кроні дерева, забуваючи про його найважливішу частину — кореневу систему. Коріння, яке часто є невидимим, є основою життя дерева. Воно відповідає за поглинання води та поживних речовин, а також за фіксацію дерева в ґрунті.

Нехтування доглядом за кореневою системою може призвести до серйозних проблем. Ось що потрібно враховувати:

• Ущільнення ґрунту: Навіть ходьба або їзда на машині поблизу основи дерева може ущільнювати ґрунт, зменшуючи доступ кисню та води до коренів.
• Зміна рівня ґрунту: Додавання або видалення значного шару ґрунту навколо дерева може “задушити” корені або, навпаки, оголити їх.
• Будівельні роботи: Прокладка комунікацій, будівництво доріжок або фундаментів поблизу кореневої зони може завдати непоправної шкоди.
• Надмірний полив/недостатній дренаж: Застій води спричиняє гниття коренів.
• Відсутність мульчі: Мульчування допомагає зберігати вологу, регулювати температуру ґрунту та зменшувати ріст бур’янів, що конкурують за ресурси.

Захист кореневої зони, яка зазвичай поширюється далеко за межі крони, є життєво важливим для здоров’я дерева.

Міф 10: Кожне старе дерево, яке виглядає “хворим”, потрібно негайно видалити

Старі дерева мають величезне екологічне, естетичне та історичне значення. Навіть якщо дерево виглядає “хворим” або має дупла, це не завжди означає, що його потрібно негайно видаляти. Багато старих дерев можуть жити ще десятиліттями, навіть маючи певні ознаки старіння чи пошкодження. Дупла, наприклад, часто є домівкою для диких тварин.

Професійний арборист може оцінити стан дерева, визначити його життєздатність і потенційну небезпеку. Часто, за допомогою правильної обрізки, укріплення або інших методів догляду, можна продовжити життя старого дерева, забезпечивши при цьому безпеку оточуючих. Видалення має бути крайнім заходом, коли дерево становить неминучу небезпеку і жодні інші заходи не можуть її усунути. Збереження старих дерев є важливим внеском у біорізноманіття та екологічне здоров’я ландшафту.

Розвінчування цих міфів є першим кроком до більш відповідального та ефективного догляду за деревами. Завжди краще звернутися за порадою до сертифікованого арбориста, який володіє знаннями та досвідом для правильної діагностики проблем та застосування відповідних методів догляду. Пам’ятайте, здорові дерева — це не лише краса, а й важливий елемент екосистеми, що забезпечує чисте повітря, тінь та середовище існування для багатьох видів живих організмів.
Інформація з сайту ukralp.com.ua