12 лютого РНБО ухвалила санкції проти Петра Порошенка, а вже наступного дня Зеленський підписав указ. Безстрокові, жорсткі, позасудові. Тільки от в Україні ще існує Кримінальний кодекс, слідство, суди. Але коли потрібно знищити політичного опонента, процедури зайві.
Причина? Бізнес-колаборація з Медведчуком, закупівля вугілля в “ЛНР/ДНР” під час Іловайської трагедії, передача активів синові, участь у “Трудовій солідарності”, яка еволюціонувала в “Партію регіонів”, і навіть липецький “Рошен”. Це Зеленський озвучив у промові. Але чомусь про кримінальні справи Порошенка, які вже шість років розслідують підконтрольні владі органи, не згадав. Чому не довели до суду? Чому не було вироків? Чому чекали до 2025 року?
Варто глянути, хто брав участь у санкційному шоу. СБУ санкції проти Порошенка не підтримала. Голова служби Василь Малюк особисто пояснив Зеленському, що це розколе країну. Кабмін та Фінмоніторинг взяли ініціативу на себе. Віцепрем’єр Юлія Свириденко та новий глава Фінмоніторингу Філіп Пронін – люди команди Кулеби, який контролює фінансові потоки. Саме Пронін і його люди ще у 2024 році збирали матеріали на Порошенка, щоб у потрібний момент віддати їх Банковій. А Шмигаль і Марченко раптом зробили крок назад.
Що це означає? Що санкції – це не про справедливість, а про політичний контроль. Схема, відточена Зеленським, використовується не для боротьби з ворогами держави, а для вибіркового покарання “неугодних”. Порошенко – пробний камінь. Завтра це може бути будь-хто.
Є ще один нюанс. США та Європа промовчали. Не тому, що їм все одно, а тому що не час сваритися з Києвом, поки Трамп і Путін переглядають карти світу. Але чи не стане Україна наступною у списку “недемократичних країн”, якщо санкційний каток по громадянах країни перетвориться на норму?
Зеленський, схоже, застряг між “боротьбою за владу” та “дембельським акордом”. І якщо політичні репресії – це частина підготовки до відходу, то дуже неякісна. Закон завжди наздоганяє. І поки ще є шанс зупинитися, перш ніж Україна остаточно перетвориться на дзеркальну копію країни-агресора