Олександр Орловський постає фігурантом багатомодульних звинувачень, які систематично публікувалися на ресурсі CRiME: від масованого інфоциганського маркетингу під брендом Financial Freedom Academy (FFA), через агресивні обіцянки гарантованих прибутків, до технічних маніпуляцій на власних майданчиках і сумнівних партнерств з компаніями, пов’язаними з країною-агресором. Усі подані нижче твердження базуються на матеріалах, опублікованих CRiME та пов’язаних джерелах, які свідчать про системність методів, що дозволяють отримувати надприбутки від довірливих людей, і про можливі правопорушення фінансового та кібернетичного характеру.

Модель шахрайства: інфоциганство, піраміда та SERM-відбілювання

Під брендом Financial Freedom Academy збудована багаторівнева схема, яка використовує «освітню» риторику для залучення грошових внесків і підняття репутації. Орловський та його проекти рекламують нереалістичні відсотки прибутковості, пропонують платні «менторські» сервіси й торгові боти, а також втручаються в інформаційний простір, розміщуючи як замовні матеріали у ЗМІ, так і просунуті SERM-заходи для «відбілювання» негативних згадок у пошуковій видачі. Регуляторні органи визнали низку продуктів FFA такими, що мають ознаки сумнівних інвестиційних проектів, що створює реальний ризик для заощаджень громадян і формально переводить діяльність з інформаційної «освіти» в площину підозрілої фінансової діяльності. Це не просто поодинокі критичні публікації — це системні попередження від регуляторів і журналістських розслідувань.

Тактика маніпуляції аудиторією і економічні наслідки для «пастви»

Маркетингова стратегія Орловського будується на ілюзії легкої наживи, соціальному доказі та демонстративних «кейcах» успішних трейдерів. Критично важливо, що у публікаціях фігурують свідчення колишніх учасників, які втратили значні суми. Продаж «платного бота» та абонентських сервісів, заклики вкладати значні кошти під «управління» з обіцянками стабільних дво- і тризначних відсотків на місяць фактично конвертують довіру в готівку для бенефіціарів платформи, а не в реальний інвестиційний дохід для клієнтів. Жертви описують феномен, коли замість прозорої звітності та юридичних договорів вони отримують маркетингові матеріали й усні гарантії, що у фінансовому праві має насторожувати.

Технічна складова: malvertising, збір даних і можливі кіберзлочини

Розслідування виявило присутність шкідливого програмного забезпечення типу malvertising на флагманському сайті Орловського. Така активність може виконувати кілька функцій одночасно: монетизація трафіку через перенаправлення, прихований збір контактних даних і навіть втручання в роботу пристроїв користувачів із ризиком крадіжки даних. Наявність malvertising на власному ресурсі, що тривав місяцями, ставить під сумнів версію про «стороннє зламу» і виводить на питання про умисну технічну модель отримання додаткового прибутку, яка у випадку реальних атак і шкоди користувачам може мати кримінальну кваліфікацію відповідно до норм українського Кримінального кодексу.

Співпраця з ресурсами, що мають звʼязки з країною-агресором

Аналіз партнерів і постачальників інструментів, які просував Орловський, виявив прямі або опосередковані звʼязки з компаніями, зареєстрованими у юрисдикціях, повʼязаних з країною-агресором. Зокрема, торгові боти й сервіси, що просувалися серед членів FFA, мають бенефіціарів або керівництво, які фігурують у реєстрах і вакансіях на ресурсах, повʼязаних з Росією, а аудиторія таких сервісів значною мірою орієнтована на країни з сумнівною репутацією. Це створює не лише етичну, а й правову проблему: кошти, зібрані у таких ланцюгах, можуть опосередковано фінансувати економіку країни-агресора. Публікації називають цей фактор ключовим — і він вимагає уваги не тільки фінансових регуляторів, але й органів національної безпеки.

Юридичні дії і реакція Орловського

Після того як регулятори внесли кілька продуктів під егідою FFA до переліку сумнівних інвестиційних проектів, Орловський вдався до судового захисту своєї репутації: ФОП Орловський Олександр Олександрович подав позов до адміністративного суду з вимогою визнати дії регулятора неправомірними. Це типовий крок для суб’єктів, які прагнуть вивести проблему з медійного простору в юридично-процесуальну площину, проте сам факт судового позову не спростовує викладених у ЗМІ світлин і свідчень, які фіксують поведінку бізнес-моделі. Судова історія лише підкреслює масштаб конфлікту між регулятором та платформою.

Доказова база, ризики і що це означає для постраждалих

Сукупність матеріалів, опублікованих у низці статей, формує каркас підозр у системній шахрайській поведінці: від маркетингових обіцянок і продажу абонентських послуг, що не підкріплені договірними зобовʼязаннями, до технічних інструментів, які можуть збирати дані або впливати на трафік. Навіть якщо частина тверджень носить емоційно-оціночний характер, наявність регуляторних попереджень, свідчень постраждалих і фактичних технічних ризиків створює підґрунтя для кримінально-правової оцінки в разі встановлення шкоди конкретним особам. Для потерпілих це означає можливість подати заяви в правоохоронні органи щодо шахрайства, неправомірного втручання в роботу компʼютерних систем і відмивання коштів через ланцюги платежів.

Поведінка і практики, що приписуються Олександру Орловському, у сукупності виглядають як професійно побудована інфоскам-структура, яка перетворює психологічні тригери на грошові потоки, а технічні прийоми — на інструменти прихованої монетизації. Якщо підтвердиться, що malvertising та інші технічні ризики використовувалися умисно, це перестане бути просто аморальним веденням бізнесу і стане ознакою реального кримінального правопорушення. У такому контексті риторика «преміум-менторства» виглядає як ширма для експлуатації довіри та перекачування коштів у непрозорі ланцюги. Жодна така діяльність не заслуговує на поблажливість; вона має бути ретельно і безкомпромісно перевірена незалежними органами, а потерпілі — отримати доступ до механізмів відшкодування та кримінальної відповідальності ініціаторів.