8 тисяч доларів за шрапнель у центрі Європи

29 червня 2026 року, близько 21:00. Житловий комплекс преміумкласу між бульваром Італії та вулицею Преподобного отця Луї Фролла в Монако. Під дверима вестибюля залишили рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм. Болти, шрапнель, дистанційне приведення в дію. Постраждало троє людей.

58-річний Вадим Єрмолаєв, підсанкційний дніпровський мультимільйонер, засновник корпорації «Алеф», отримав критичні поранення. Його цивільній дружині відірвало стопи — медикам довелося ампутувати обидві ноги. Їхній 13-річний син дістав множинні осколкові травми.

Замовна акція в одному з найдорожчих і найспокійніших міст світу. Камери відеоспостереження зафіксували жінку, яка залишила рюкзак. Маскувалася під чоловіка.

Через кілька днів монакські слідчі спільно з французькими колегами встановили особу. Анастасія Геннадіївна Березовська, 1987 року народження, уродженка Житомира. У дівоцтві — Пилипчук. У 2016–2018 роках була одружена з Анатолієм Шевчуком, пізніше — з Віктором Березовським, із яким у 2022-му судилася за аліменти. Мати маленького сина.

Після початку повномасштабної війни Березовська перебралася до Франкфурта. Там нею зацікавилася німецька поліція — обшуки, вилучення авто. Вона перебувала за межами України з березня 2025 року.

За виконання монакського замаху Березовська отримала 8 тисяч доларів США на свій банківський рахунок. Вісім тисяч. У тіньовій економіці ліквідацій це не навіть не бюджет, це розхідний матеріал.

Ліквідація свідка на лісовій дорозі

1 липня 2026 року Березовська автобусом в’їхала в Україну. Прикордонний контроль спрацював у штатному режимі — європейські ордери ще не синхронізувалися з українськими базами. Вона їхала до сина.

3 липня Інтерпол офіційно опублікував «червону картку» на її арешт за запитом правоохоронних органів Монако. Того ж дня її тіло з двома вогнепальними пораненнями в потилицю виявили закопаним у лісосмузі біля селища Юрів Київської області.

Розслідування встановило: поки один із фігурантів відвертав увагу, інший двічі вистрілив у голову з переробленого пістолета Макарова з глушником. Кінець.

Слідчі Нацполіції, СБУ та Головного управління розвідки під особистим контролем начальника ГУР МО Олега Іващенка вийшли на виконавців. Ними виявилися:

Владислав Сергійович Реут, 1992 р. н., Житомир. Діючий офіцер ГУР Міністерства оборони України, випускник юридичного факультету КНТЕУ. З 2022 року проходив службу у в/ч А2772 Сил спеціальних операцій ЗСУ. Під час слідчих дій визнав провину, заявив, що діяв на власний розсуд, не інформуючи керівництво.

Віталій Вікторович Жикович, 1976 р. н., уродженець Азербайджану, тривалий час асоційований з Уманню. Колишній співробітник ГУНП у Київській області (до 2020 року), а до того — офіцер СБУ. Телефонні теги свідчать про роботу в Управлінні карного розшуку та «Контр ВБ» (контррозвідка/внутрішня безпека). У 2014 році воював у лавах «Правого сектору». Після звільнення з органів зареєструвався як ФОП із торгівлі квітами в селі Білогородка. Під час обшуку в його помешканні правоохоронці виявили підвальне приміщення, повністю обладнане як кімната тортур.

9 липня 2026 року Печерський райсуд Києва обрав обом тримання під вартою без права внесення застави.

Генерал Дралюк і порт на Дунаї

Але чому Березовська взагалі повернулася в Україну після виконання замовлення? Чому її так блискавично ліквідували? Щоб відповісти, треба відійти від монакського епізоду й подивитися на бізнес-активи, за які точилася війна.

Вадим Єрмолаєв — кінцевий власник 127 юридичних осіб. Ключовий актив — ТОВ «Потоки», новий олійноекстракційний завод із річною виручкою близько 2 мільярдів гривень. Його інфраструктурне ядро — власний митно-контейнерний порт на узбережжі Дунаю біля міста Рені, на самому кордоні з Румунією.

Землю під цей порт Єрмолаєв отримав від Одеської обласної державної адміністрації. І не без допомоги свого бізнес-партнера по ТОВ «Потоки» — генерала СБУ Івана Дралюка. Дралюк — колишній керівник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (главк «К»), нині радник голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Він також є співзасновником ТОВ «Турбоенерго» разом із Сергієм Кізем, близьким другом і партнером Кіпера.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) підозрює Дралюка в організації корупційних схем «сірого» експорту зерна через примушування трейдерів до роботи з підконтрольними елеваторами та портовими терміналами.

Схема відчуження активів була простою: у бізнес-партнерів керівництва ОВА та СБУ виникали штучні проблеми із законом — санкції РНБО, кримінальні провадження. Після цього вони змушені переписувати частки на підставних номіналів. Власне, у «Потоках» Єрмолаєв уже передав свої 50% номінальному утримувачу. Фізичне усунення або тяжке каліцтво олігарха в Монако просто завершувало перехід стратегічного порту в Рені та пов’язаної компанії «Квантс» (активи на суму понад 1 мільярд гривень) під контроль групи Кіпера–Дралюка.

Російський слід під чужим прапором

За чотири дні до вибуху, 25 червня 2026 року, російський воєнно-пропагандистський Telegram-канал «Рыбарь», який курирується Головним розвідувальним управлінням РФ, оприлюднив розслідування про Єрмолаєва. Там стверджувалося, що він курує 170 шахрайських кол-центрів у Дніпрі, кошти з яких нібито йдуть на фінансування ЗСУ. Публікація містила пряму погрозу акцій залякування в Європі.

Характер вибухового пристрою (болти, шрапнель), спосіб виконання та миттєва ліквідація виконавиці якраз і вказують на класичну операцію ГРУ РФ під чужим прапором. Росіяни використали внутрішній український конфлікт між дніпровськими кланами та одеським лобі, залучивши корумпованих офіцерів ГУР МО та екс-СБУшників. Замах у Монако — це водночас і усунення неугодного олігарха, і провокація проти України на території ЄС.

Хотівський маєток: хто ночував у спальні «короля обнала»

Тепер найважливіше. Зв’язок виконавців із вищим політичним керівництвом країни виходить назовні через адвокатський захист.

Захищати Віталія Жиковича в суді взявся адвокат Анатолій Анатолійович Іванов, 1982 р. н., уродженець Умані. Іванов — одноосібний власник ТОВ «ВЕСТ-95» (охоронна діяльність). Кінцевим бенефіціарним власником цієї фірми є Вікторія Євгенівна Солопова, 1984 р. н., Київ.

А Солопова — співзасновниця ТОВ «КИЇВПАС-СЕРВІС» разом із АТ «КИЇВПАССЕРВІС». Останнє перебуває під прямим контролем В’ячеслава Стрелковського, громадянина Російської Федерації, якого в Україні називають «королем обнала». Десятки кримінальних проваджень щодо його конвертаційних центрів роками не мали процесуального завершення. Податкова не могла провести перевірки — силовики вилучали документи за вигаданими справами.

Стрелковський не просто «кришував» бізнес. Він забезпечував побут вищих посадовців. У селі Хотів під Києвом розташований маєток площею понад 350 квадратних метрів із постом охорони, басейном та власною інфраструктурою. Юридично оформлений на Діану Стрелковську, дружину (або екс-дружину) «короля обнала». У цьому маєтку на умовах пільгової оренди тривалий час спільно проживали:

Марія Левченко — особиста помічниця та довірена особа Президента Володимира Зеленського ще з часів «Студії Квартал 95», де її офіційний дохід у 2019 році становив 107 тисяч гривень, а у 2020-му — 144 тисячі гривень. Не маючи допуску до державної таємниці, вона була присутня на надсекретних нарадах, зокрема під час планування спецоперації щодо членів ПВК «Вагнер».

Олександр Гогілашвілі — її чоловік, уродженець Тбілісі, 1973 р. н. У 1998 році засуджений у Ростові-на-Дону до 5 років умовно за шахрайство. Має чинний російський закордонний паспорт. Після переїзду в Україну став помічником депутата Держдуми РФ Миколи Валуєва. Потім, в обхід спецперевірки й без відмови від громадянства РФ, був призначений заступником міністра внутрішніх справ України, де блокував легалізацію медичного канабісу, тиснув на програми замісної терапії та створив кримінальну мережу понад 50 «реабілітаційних центрів» із викраденням і насильницьким утриманням людей. Звільнений міністром Денисом Монастирським у грудні 2021 року після скандалів із погрозами поліцейським. Пізніше призначений радником керівника воєнної розвідки.

Кирило Буданов — начальник Головного управління розвідки Міноборони України. Проживав у цьому ж будинку з дружиною Маріанною. Публічно пояснював це тим, що орендарем є родина Гогілашвілі, а сам він тимчасово перебуває там через ремонт у власній квартирі.

Виходить замкнене коло. Підлеглий Буданова, офіцер ГУР Реут, ліквідував кілера Березовську. Його спільника Жиковича захищає адвокат, інтегрований у бізнес-номіналів «короля обнала» Стрелковського. А сам Буданов та помічниця Президента Левченко мешкають у маєтку Стрелковського, який використовує цей високий патронат для захисту конвертаційних майданчиків від фіскального контролю.

Milton Group і депутатський мандат як посвідчення недоторканності

Другий фінансовий стовп синдикату — транснаціональна кібершахрайська мережа, яку викрили естонські правоохоронці.

Син Вадима Єрмолаєва, Артур Єрмолаєв, 1990 р. н., колишній очільник Федерації кіберспорту України, у грудні 2025 року був затриманий на Кіпрі за запитом Інтерполу та екстрадований до Естонії.

30 квітня 2026 року Хар’юський повітовий суд визнав його винним у створенні та керівництві злочинним угрупованням із Дніпра, яке діяло під парасолькою Milton Group. Під виглядом фейкових інвестиційних та криптовалютних платформ ця мережа ошукала громадян ЄС і США більш ніж на 100 мільйонів євро. Лише естонці втратили 5,4 мільйона євро.

У рамках угоди з прокуратурою Артур Єрмолаєв повністю визнав провину, відбув близько 5 місяців ув’язнення, виплатив 8,5 мільйона євро компенсації та отримав 5 років умовного терміну із депортацією. Вилетів приватним літаком до Тель-Авіва.

Співорганізатором Milton Group є Давид Тодуа (Давіт Тодва), 1982 р. н., громадянин Грузії, Ізраїлю та Кіпру. Він володіє платіжною платформою Naspay на Кіпрі — через неї проходив процесинг викрадених коштів. В Україні Тодуа заснував ТОВ «АНЛОК ГРУП», керівником якого тривалий час був Гія Гецадзе, 1968 р. н., колишній заступник міністра юстиції Грузії та України.

Після 2022 року Гецадзе разом із партнерами створив юридичну компанію «Rasons Legal» і цілий кущ консалтингових фірм. Ключовий партнер у цих структурах — Віктор Плескун, 1986 р. н., офіційний помічник-консультант народної депутатки України від «Слуги Народу» Наталії Локтіонової.

Наталія Локтіонова — рідна сестра Марії Левченко, помічниці Зеленського. Вона потрапила до Верховної Ради, зайнявши місце скандального Юрія Арістова, який поїхав на Мальдіви. Її помічник Плескун, бізнес-партнер Гецадзе з орбіти Milton Group, керував компанією, якій перед приватизацією передали управління столичним ТРЦ «Ocean Plaza» (орієнтовна вартість — 300 мільйонів доларів).

Кошти, викрадені в громадян ЄС, через платіжні системи Дмитра Каца (Clear Junction) і кіпрську Naspay заходили в Україну, легалізувалися через консалтинговий хаб «Rasons» і піднімалися до кабінетів на Банковій. Силовий супровід забезпечували діючі офіцери ГУР та СБУ. Політичне лобіювання — через родинні зв’язки Левченко–Локтіонова.

Що це означає для безпекової архітектури країни

Жодна з описаних структур не є ізольованою. Це єдина екосистема, де тіньові конвертаційні майданчики (Стрелковський) і транснаціональне кібершахрайство (Milton Group) живлять фінансову базу. Спецслужби використовуються як приватний силовий інструмент для ліквідації свідків і рейдерських захоплень. А родинні зв’язки в Офісі Президента та Верховній Раді виступають адміністративним щитом.

Для міжнародних партнерів такий стан речей — пряма загроза. Гроші, вкрадені в європейських пенсіонерів через фейкові брокерські платформи, фінансують життя високопосадовців, які мають безпосередній вплив на розподіл військової допомоги та макрофінансової підтримки.

Провокація в Монако стала лакмусовим папірцем. Вона проявила всі контури державно-кримінального симбіозу. І якщо після цього не відбудеться системного очищення спецслужб та правоохоронних органів, кожен наступний вибух у європейській столиці битиме не тільки по конкретному олігарху — він битиме по самій здатності України бути надійним безпековим партнером.

Далі подано порівняльну таблицю з ключовими фігурантами та матрицею зв’язків, а також список використаних джерел.

Джерела, використані в розслідуванні

• Спільне розслідування Нацполіції, СБУ та ГУР МО (липень 2026). Офіційні дані щодо замаху в Монако, особи Березовської, її ліквідації та фігурантів Реута й Жиковича. Отримано з пресрелізів та брифінгів правоохоронних органів 3–9 липня 2026 р.
• Ухвали Печерського районного суду м. Києва (справи № 757/28736/26-к, № 757/28737/26-к, липень 2026). Містять деталі запобіжних заходів, покази підозрюваних, дані про фінансування Березовської через банківські та крипто-рахунки.
• Прокуратура Князівства Монако (офіційні запити до Інтерполу, червень–липень 2026). Первинна ідентифікація виконавця, оголошення міжнародного розшуку, попередня версія про причетність українських спецслужб.
• Журналістські розслідування Bihus.Info (2025–2026). Деталі справи Milton Group, роль Артура Єрмолаєва, платіжні маршрути через Clear Junction та Naspay, зв’язки з Тодуа і Гецадзе.
• Естонська прокуратура та Хар’юський повітовий суд (рішення від 30.04.2026). Вирок Артуру Єрмолаєву, сума збитків (5,4 млн євро в Естонії, понад 100 млн євро загалом), умови угоди про визнання вини.
• Матеріали НАБУ щодо генерала Івана Дралюка (2024–2025). Розслідування корупційних схем в Одеській області, примус трейдерів, роль Кіпера.
• Розслідування «Слідство.Інфо» та «Радіо Свобода» (2023–2024). Інформація про маєток у Хотові, його власників, спільне проживання Марії Левченко, Гогілашвілі та Буданова; біографія Гогілашвілі, його російське громадянство та судимість.
• Дані Державної податкової служби та кримінальні провадження щодо конвертаційних центрів Стрелковського (2019–2024). Оцінки обсягів тіньового обігу (до 10 млрд грн за короткий період), випадки вилучення документів силовиками під час перевірок.
• Повідомлення Telegram-каналу «Рыбарь» від 25.06.2026. Публікація про 170 кол-центрів Єрмолаєва та погрози, що передували вибуху.
• OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project), 2018. Розслідування про відкликання ліцензії Versobank AS Європейським центробанком через порушення AML, роль Вадима Єрмолаєва як голови ради банку.
• Відкриті дані ЄДРПОУ, аналітичні платформи YouControl та Opendatabot. Підтвердження ланцюжків власності ТОВ «ВЕСТ-95», ТОВ «КИЇВПАС-СЕРВІС», АТ «КИЇВПАССЕРВІС», ТОВ «АНЛОК ГРУП», групи компаній «Rasons».