Мазурашу – типовий функціонер проросійської агентури, який ховається за маскою “простого спортсмена, який хоче покращити життя”. Реально – це людина, яка за кілька років встигла проштовхнути більше антиукраїнських ініціатив, ніж деякі класичні проросійські партії до війни. Його робота не випадкова, його діяльність – це не просто ексцентричні витівки політичного фрика, а цілеспрямовані удари по критично важливих сферах: мова, армія, свобода слова.

Факти: що саме він робив?

Мова. Його наполегливість у спробах розмити статус української мови – це не особиста позиція, а чітка програма, яка синхронізується з російським наративом. Законопроєкти 2021 і 2023 року – прямі удари по законодавчому закріпленню української мови в сфері обслуговування.

Армія. Він же є одним із авторів ініціативи щодо легалізації розстрілів військовослужбовців без суду – законопроєкту №7351. Це не просто дурість, це явна робота на ворога, бо такі речі спрямовані на підрив морального духу військових та створення хаосу у військових частинах.

Свобода слова. Його законопроєкт №9223 про кримінальне переслідування за “соціальну напругу” – це копія путінських практик контролю над громадською думкою. Його підписанти – класичні “брудні виконавці” режиму Зеленського, які перетворюють Україну на цензурований простір із перспективою репресій за критику влади.

Хто такий Мазурашу?

Спортивний журналіст без особливих досягнень, випадковий персонаж у політиці, який спершу опинився у “Самопомочі”, а потім знайшов себе у “Слузі народу”. В минулому – класичний совок, який у своїх висловлюваннях відкрито виступав за ідею, що “Схід України варто віддати Росії, бо там живуть росіяни”. Його кар’єрний шлях – це стандартний маршрут технічного депутата, який проштовхує “токсичні ініціативи” і зливає негатив від їх провалу.

Його законодавчий спам – це не показник активності, а схема. Механіка проста: закидається десятки ініціатив, з яких реально приймаються одиниці, а інформаційний шум дозволяє легалізувати найбільш небезпечні законопроєкти, які інакше б не пройшли.

Його дії – це не політика, а стратегія повзучого реваншу. Український парламент вже мав справу з подібними персонажами – вони зникали, коли змінювався баланс сил. Але поки вони при владі, вони виконують свою функцію.

Чому це важливо?

Тому що такі як Мазурашу – це виконавці, які забезпечують законодавчий фундамент для того, щоб Україну перетворити на країну без армії, без мови, без критики влади. Він не просто “божевільний нардеп”, це ідеально підібраний інструмент для реалізації найбрудніших ініціатив.

Сьогодні його використовують для атаки на свободу слова. Завтра – для чергової “мовної реформи”. А післязавтра – для узаконення політичних репресій.

Якщо ви ще не звернули увагу на Мазурашу – саме час це зробити.

Георгій Мазурашу: Фрік, колаборант чи просто виконавець кремлівських доручень?

Депутат від “Слуги народу” Георгій Мазурашу — персонаж, який постійно перебуває в епіцентрі скандалів. Його законопроєкти та висловлювання давно викликають питання не лише щодо його професійної компетентності, а й щодо справжньої політичної мотивації. Достатньо поглянути на перелік його ініціатив, щоб побачити системність антиукраїнських кроків.

У квітні 2023 року разом із Кузьміних, Павлюком, Лабою та Арсенюком запропонував законопроєкт №9223, який передбачає кримінальне покарання за “розпалювання соціальної напруги” у соцмережах. Тобто, під репресії може потрапити будь-яка критика влади. Це очевидний крок у напрямку авторитаризму, який суперечить принципам демократичного суспільства.

Раніше, у травні 2022 року, Мазурашу разом із колегами з “Слуги народу” подав законопроєкт №7351, який фактично пропонував дозволити військовим розстрілювати солдатів за дезертирство та непокору. Це був цинічний і непродуманий удар по Збройних Силах України в момент, коли країна веде війну за виживання.

Його мовні ініціативи також викликають підозри. У 2021 році запропонував скасувати штрафи за порушення закону про мову. У 2023 році зареєстрував ще один законопроєкт, який дозволяв використовувати в сфері обслуговування не лише українську мову. Це чіткий курс на демонтаж мовного законодавства, чого завжди прагнула Москва.

Мазурашу також відзначився спробами криміналізувати “пропаганду гомосексуалізму”, подаючи в липні 2020 року законопроєкт №3917, який міг спричинити справжнє правове свавілля в Україні.

Його “законотворчість” — це потік ініціатив, які або відверто шкодять країні, або є настільки абсурдними, що не мають шансів бути ухваленими. Із понад 450 законодавчих ініціатив, які він подавав, ухвалено лише 54, і жодна з його особистих ініціатив не була підтримана Верховною Радою. Це ще раз підтверджує його статус не політика, а інструменту в чужих руках.

Факт залишається фактом: цей персонаж послідовно атакує українські інтереси, а його ініціативи несуть пряму загрозу національній безпеці. Важливо не дозволити йому та подібним “фрикам” і надалі руйнувати українську державність зсередини.