Розслідування про медійний супровід Ігоря Зотька: аналіз активності українських ЗМІ
Затримання та підозра: старт скандалу
9 січня номінальний власник онлайн-казино PIN-UP Ігор Зотько отримує підозру у співпраці з державою-агресором. На наступний день, 10 січня, десятки українських медіа та телеграм-каналів майже одночасно починають висвітлювати діяльність Зотька. Проте ці публікації не стосуються скандалу чи підозр, а зосереджуються на демонстрації його “благодійності”.
Аналіз матеріалів: схеми просування
Більшість публікацій виглядають замовними та базуються на старих матеріалах, зокрема інтерв’ю та статтях про підтримку Зотьком української армії чи його внески у благодійні проєкти. Серед таких публікацій:
- УНІАН: “Ігор Зотько: підтримка України в часи війни”.
- Depo.ua: “Гроші на морські дрони Sea Baby: бізнесмен Ігор Зотько долучився до збору”.
- Кореспондент: “Ігор Зотько: як підприємець допомагає Україні та підтримує армію”.
- Апостроф: “Меценат Ігор Зотько вніс 8,5 мільйона гривень до збору на морські дрони Sea Baby”.
Багато публікацій маркуються як рекламні, але із використанням неналежних позначок, таких як “Промо” (Кореспондент) або “Актуально” (УНІАН, Главред). Інші взагалі не мають маркування і розміщені в рубриках “Життя” чи “Суспільство”.
Телеграм-кампанія: синхронізована хвиля
Активну участь у просуванні матеріалів взяли великі телеграм-канали, серед яких:
- Батальйон “Монако”.
- Всевидящее ОКО.
- Труха⚡️Україна.
- Доброго вечора, ми з України.
Примітно, що канал “Инсайдер UA” з аудиторією 1,4 млн протягом однієї години публікує два протилежних за змістом повідомлення. У першому Ігоря Зотька називають благодійником, у другому звинувачують його казино у фінансуванні війни проти України.
Ключові суперечності
- Збір на морські дрони Sea Baby. Зазначена ініціатива була закрита ще у 2024 році, проте активно висвітлюється у січневих публікаціях 2025 року.
- Позиція компанії PIN-UP Ukraine. Компанія заперечує будь-які зв’язки з російським капіталом чи підсанкційними особами, проте звинувачення Зотька у співпраці з агресором залишаються актуальними.
Порівняльна таблиця медійної активності
Дата | Подія | Тип висвітлення | Приклади джерел |
---|---|---|---|
9 січня 2025 | Зотько отримує підозру у співпраці з РФ | Жодного висвітлення | Немає |
10 січня 2025 | Масова публікація про “благодійність” Зотька | Рекламні матеріали | УНІАН, Depo.ua, Кореспондент, Апостроф |
10 січня 2025 | Поширення інформації у телеграм-каналах | Одночасні позитивні публікації | Труха, Инсайдер UA, Батальйон “Монако” |
10 січня 2025 | Протиріччя у матеріалах “Инсайдер UA” | Одночасно позитивні та негативні пости | Инсайдер UA |
Ця медійна активність викликає питання щодо етичності дій ЗМІ, які беруть участь у створенні позитивного іміджу підозрюваного у державній зраді.
Для чого створено цю “благодійність”?
Масова медійна активність, спрямована на формування позитивного образу Ігоря Зотька після його затримання, має чітку мету – відвернути увагу громадськості від серйозних звинувачень у співпраці з державою-агресором. Використання таких прийомів є класичним прикладом “відбілювання” репутації через контрольовані медіа та спонсоровані публікації.
Замість того, щоб зосередитись на розслідуванні підозри у фінансуванні російської війни проти України, українські інформаційні ресурси активно просувають ідею, що Зотько – благодійник, який допомагає країні під час війни. Ця діяльність є не лише маніпулятивною, але й загрожує довірі суспільства до медіа.
Навіщо це потрібно?
- Відволікання уваги від звинувачень. Суть медійної кампанії – перетворити обговорення про підозру у співпраці з ворогом на розмови про “добрі справи”. У результаті суспільство може сприйняти звинувачення як щось незначне або навіть сфабриковане.
- Захист бізнес-інтересів. Репутаційні втрати для власника такого масштабного бізнесу, як PIN-UP, можуть призвести до фінансового краху. Створення позитивного образу необхідне для збереження клієнтів та партнерів.
- Підрив медійної довіри. Використання замовних матеріалів із неправдивими або застарілими фактами, таких як “закритий збір на морські дрони”, дискредитує роботу ЗМІ та створює ілюзію правдивості.
Ця кампанія – приклад того, як гроші перетворюють медіа на інструмент маніпуляції. У критичний для України час, коли кожне слово в інформаційному просторі має значення, десятки видань та телеграм-каналів стають маріонетками, просуваючи наративи, які відбілюють імовірних пособників ворога.
Варто задаватися питанням: хто наступний? І як довго суспільство дозволятиме таким “інформаційним атакам” підривати довіру до справжньої журналістики?