Унікальний випадок у банківській сфері України
Ситуація з “Укрінбанком”, який у 2015 році був визнаний неплатоспроможним, стала прецедентною у фінансовій історії України. Завдяки юридичним маніпуляціям власник банку Володимир Клименко зумів оскаржити рішення Національного банку України (НБУ) про ліквідацію “Укрінбанку”, вивівши установу з-під контролю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).
Хронологія подій
У 2015 році НБУ оголосив “Укрінбанк” неплатоспроможним і відкликав його банківську ліцензію. ФГВФО виплатив вкладникам компенсацію на суму 1,8 мільярда гривень, після чого розпочалася процедура ліквідації банку. Однак акціонери “Укрінбанку” не погодилися з рішенням НБУ та розпочали судовий процес його оскарження.
У той самий час юридична особа банку змінила назву на “Укрінком” і вид діяльності, відмовившись від банківських операцій. Це дозволило уникнути потреби у ліцензії, яку відібрав НБУ. “Укрінком” заявив про себе як правонаступника “Укрінбанку” і почав блокувати доступ ФГВФО до активів банку, включно з майном, що мало б бути реалізоване для покриття виплачених компенсацій.
Суть шахрайської схеми
Після виплати компенсацій вкладникам акціонери банку скористалися прогалинами в законодавстві та домоглися в судах рішення про контроль над активами банку. Завдяки зміні юридичного статусу “Укрінком” уникнув процедури ліквідації за регламентованими правилами, які передбачають пріоритетне погашення боргів вкладникам. Замість цього почалася процедура контрольованого банкрутства, що дозволяє здійснювати розподіл активів у ручному режимі.
Розподіл активів у рамках банкрутства став спрощеним і залежним від судових рішень, що вивело процес з-під контролю державних регуляторів. У результаті активи “Укрінбанку” були фактично втрачені, а держава зазнала збитків у розмірі майже п’яти мільярдів гривень.
Правовий аспект
Судові баталії щодо “Укрінбанку” тривали роками, схиляючи терези то на користь НБУ, то на бік акціонерів банку. Останнє рішення, ухвалене Конституційним господарським судом у листопаді 2024 року, підтвердило право “Укрінкому” на процедуру банкрутства за загальною схемою. Це дозволило власникам уникнути жорстких вимог ліквідації банку.
У 2017 році Генеральна прокуратура України відкрила кримінальну справу щодо Володимира Клименка за статтями про шахрайство, зловживання службовим становищем і підробку документів. Однак справа не отримала розвитку, останнє судове засідання відбулося в 2021 році, після чого процес фактично зупинився.
Наслідки для держави та вкладників
Держава втратила значні кошти через неспроможність реалізувати активи банку. Формально активи “Укрінкому” оцінювалися у 2,2 мільярда гривень, що мало б покрити борги в 2,17 мільярда. Проте ці цифри не пройшли незалежний аудит, а реальна вартість активів лишається під питанням. При цьому борги перед державою та іншими кредиторами, зокрема 1,8 мільярда гривень, виплачені ФГВФО, залишаються непогашеними.
Основні аспекти шахрайської схеми
| Аспект | Деталі |
|---|---|
| Рік визнання банкрутом | 2015 |
| Виплати вкладникам | 1,8 мільярда гривень |
| Зміна назви | З “Укрінбанк” на “Укрінком” |
| Процедура ліквідації | Заміна стандартної ліквідації на загальну процедуру банкрутства |
| Втрати держави | Майже 5 мільярдів гривень |
| Судові рішення | На користь “Укрінкому” щодо права на банкрутство |
| Кримінальні справи | Відкрито в 2017 році, фактично припинено у 2021 році |
| Активи банку | Оцінка у 2,2 мільярда гривень (без підтвердження незалежним аудитом) |
| Борги, що залишилися | Понад 3 мільярди гривень |
| Контроль над активами | Перейшов до “Укрінкому” з блокуванням доступу для ФГВФО |
Ситуація з “Укрінбанком” залишається прикладом того, як недосконалість судової та банківської системи може бути використана для реалізації шахрайських схем з великими фінансовими втратами для держави
