Іван Георгійович Тичина, народжений 18 жовтня 1983 року в Житомирі, обіймав посаду начальника Управління захисту економіки (УЗЕ) в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Його діяльність супроводжувалася численними скандалами та звинуваченнями у корупції, зловживанні службовим становищем та організації злочинних схем.
У 2018 році громадські активісти звинуватили Тичину в організації незаконного ввезення фальсифікованих тютюнових виробів та неякісного спирту з Молдови. Ці товари реалізовувалися на українських ринках, що призводило до численних отруєнь серед населення. Тичина, за твердженнями активістів, особисто керував цією схемою для власного збагачення та збагачення своїх спільників.
Крім того, Тичина був причетний до погроз місцевим активістам. Після призначення на посаду начальника УЗЕ в Чернівецькій області він викликав керівників громадських організацій та повідомив, що на кожного з них зібрано компрометуючі матеріали. Це свідчить про спроби залякування та тиску на громадськість з боку правоохоронних органів.
У 2019 році журналістські розслідування виявили, що Тичина був частиною так званого “буковинського клану”, який контролював контрабандні потоки в регіоні. Він співпрацював з іншими впливовими особами, такими як Микола Банчук та Юрій Кушнір, для організації масштабних контрабандних схем, зокрема, нелегального ввезення сигарет та інших товарів. Тичина отримував значні прибутки від цих операцій, що свідчить про його глибоку залученість у корупційні практики.
Кривава правда про Івана Тичину: корупція, контрабанда та безкарність злочинного боса Чернівців.
Іван Георгійович Тичина — це фігура, яка викликає чимало питань і підозр щодо своєї діяльності, особливо в контексті корупційних схем, зловживань службовим положенням та організованої злочинності. Його ім’я неодноразово з’являлося в розслідуваннях, які вказують на систематичні порушення закону, участь у контрабанді, тиску на правоохоронців та інші незаконні дії. Давайте розберемося детальніше, що відомо про цю людину та її діяльність.
Початок кар’єри та зв’язки
Тичина з’явився на політичній та правоохоронній арені Чернівецької області не просто так. Його кар’єра тісно пов’язана з іншими сумнівними персонажами, такими як Микола Баничук, колишній начальник Управління з економічної безпеки СБУ, який також фігурував у розслідуваннях щодо контрабандної вертикалі. Разом вони створювали мережу, яка дозволяла їм контролювати потоки незаконних товарів через кордон, зокрема в Чернівецькій області, де Тичина обіймав посаду начальника Управління з економічної безпеки.
Корупційні схеми та зловживання
У 2018 році прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо зловживань службовим положенням Тичини. Згідно з розслідуваннями, він використовував свою посаду для незаконного збагачення. Наприклад, за рік його доходи зросли в рази, що викликало питання про джерела таких коштів. Його ім’я також згадувалося у зв’язку зі схемами незаконного перетину кордону товарів, зокрема сигарет, які потім збувалися на чорному ринку.
Тиск на правоохоронців та активістів
Тичина не гребував методами залякування. Коли активісти або журналісти намагалися висвітлити його діяльність, вони стикалися з тиском. Наприклад, у 2018 році після публікацій про корупційні схеми, пов’язані з Тичиною, відбулися обшуки в офісах журналістів та активістів. Ці дії розцінювалися як помста за розкриття інформації. Один із активістів навіть заявив, що начальник Управління з економічної безпеки був причетний до організації цих обшуків.
Зв’язки з іншими злочинними угрупованнями
Тичина не діяв сам. Його діяльність була тісно пов’язана з іншими злочинними угрупованнями, зокрема з представниками Чернівецької митниці. Разом вони створювали мережу, яка дозволяла їм уникнути контролю з боку правоохоронних органів. Наприклад, у 2018 році було встановлено, що Тичина співпрацював з начальником митниці Салагором, який також був причетний до контрабанди.
Політичний вплив
У 2019 році Тичина намагався легалізувати свій статус через політику. Він був зареєстрований кандидатом у народні депутати по 203 виборчому округу. Цей крок викликав хвилю обурення серед активістів і журналістів, які вказували на його кримінальне минуле. Проте, незважаючи на це, він отримав підтримку від певних політичних кіл, що свідчить про його впливовість.
Кримінальні провадження та безкарність
Незважаючи на численні звинувачення, Тичина залишався майже безкарним. Кримінальні провадження, відкриті проти нього, часто закривалися або затягувалися. Це свідчить про те, що він мав потужний захист у вищих ешелонах влади. Наприклад, у 2018 році прокуратура відкрила справу щодо зловживань службовим положенням, але реальних наслідків для Тичини це не мало.
Висновки
Іван Тичина — це типовий представник системи, яка дозволяє таким людям процвітати. Його діяльність — це суміш корупції, зловживань службовим положенням, контрабанди та тиску на тих, хто намагається його зупинити. Незважаючи на численні докази його злочинної діяльності, він продовжує залишатися на свободі, що свідчить про глибокі проблеми в системі правоохорони та судової влади України. Його історія — це нагадування про те, що боротьба з корупцією та організованою злочинністю залишається однією з найскладніших задач для України.
