Україна вступила у нову фазу протистояння з Росією, використовуючи передові ракетні системи для враження критично важливих об’єктів противника. Після того як західні медіа повідомили про надання Києву дозволу на використання далекобійних ракет для нанесення ударів по території Росії, відбулося щонайменше три помітні атаки. Ці удари влучно відповідають концепції знищення військових об’єктів та ключової інфраструктури, які забезпечують діяльність збройних сил РФ.
Обмеження дальності і стратегічний вибір цілей
Хоча дальність застосування далекобійної зброї обмежується радіусом у 300 кілометрів від кордону України, цей параметр все одно дозволяє ефективно зосередитися на численних важливих цілях. У цьому радіусі розташовано понад 200 стаціонарних військових об’єктів, включаючи авіабази, склади боєприпасів, центри зв’язку, радіолокаційні станції, підприємства ВПК та іншу стратегічну інфраструктуру. З огляду на таку кількість цілей, новий етап ударів відображає як технічну підготовленість, так і зважену тактичну стратегію Сил оборони України.
Еволюція засобів ураження: від дронів до високоточної ракетної зброї
На початковому етапі конфлікту Україна покладалася на ударні дрони, які поступово еволюціонували, збільшуючи дальність польоту та точність ураження. Перші серйозні атаки, такі як удар по аеродрому “Енгельс” 5 грудня 2022 року, де було пошкоджено стратегічний бомбардувальник Ту-95МС, показали ефективність такого підходу. Подібно до цього, на аеродромі “Дягілєво” було пошкоджено Ту-22М3.
Дрони стали ключовим інструментом завдання ударів по території Росії протягом 2023 року. Їх застосування дозволило вразити не лише військові об’єкти, але й економічно важливі підприємства, наприклад, нафтопереробні заводи (НПЗ). Українські удари по НПЗ у таких регіонах, як Брянська, Нижньогородська області, а також Краснодарський край, суттєво вплинули на економіку країни-агресора. Втрати у виробництві пального та скорочення експорту завдали значного удару по бюджету РФ.
Новий вимір війни: Storm Shadow та ATACMS
Проте ефективність дронів обмежувалася відносно малою масою боєзаряду, що не дозволяло завдавати серйозних ударів по площі або укріплених цілях. Зміна ситуації стала можливою після отримання Україною далекобійних ракет Storm Shadow і ATACMS. Ці системи дозволяють з високою точністю завдавати удари по цілях на великій відстані, знищуючи великі військові бази, склади боєприпасів та інші стратегічно важливі об’єкти. Наприклад, ATACMS довели свою ефективність під час атак на російські склади в глибокому тилу.
Нові засоби дозволяють українській стороні комбінувати удари, розсіюючи зусилля російської протиповітряної оборони. Використання ракет разом із дронами значно ускладнює захист важливих об’єктів, змушуючи ворога витрачати більше ресурсів на посилення оборонних систем.
Порівняння характеристик засобів ураження
| Засіб ураження | Дальність дії (км) | Точність (CEP, м) | Маса боєзаряду (кг) | Основні цілі |
|---|---|---|---|---|
| Ударні дрони | 500-1000 | 5-15 | 40-70 | Військові склади, аеродроми, нафтові термінали |
| Storm Shadow | 250-300 | <5 | 450-500 | Укріплені об’єкти, штаби, стратегічні бази |
| ATACMS | 300 | <10 | 227-560 | Великі військові бази, радіолокаційні станції, склади боєприпасів |
Україна демонструє здатність швидко адаптуватися до змін у перебігу війни та ефективно використовувати нові види озброєнь. Ключовим залишається систематичне застосування ракетних ударів, які дозволяють досягати стратегічних цілей, ослаблюючи бойову спроможність супротивника.
