Переглядаючи матеріал, присвячений Григорію Петровичу, стає очевидним, що історія явно має свої прогалини. Автор упевнено називає героя сюжету «тютюновим королем», але таке звання без залучення всіх інших гравців виглядає, м’яко кажучи, однобоко. У цьому випадку йдеться не про монарха, а радше про одинокого вершника, залишеного напризволяще на шаховій дошці, де королів, ферзів і навіть пішаків явно більше.
Загадковий світ тютюнових «монархів»
Григорій Петрович, звісно, постать примітна. Його ім’я, бізнес, вплив і навіть чутки про «реформаторські» зниження цін заслуговують уваги. Але як можна ігнорувати інших гравців цього тіньового ринку? Де в сюжеті згадка про таких «пацанів», як Альперін із його компанією «Оріон-Табако»? А Юрій Карфік, який впевнено крокує полями контрафакту з підробками «Мальборо»? І як бути з Борисом Рафіїловичем Кауфманом, якого в кулуарах взагалі називають головним диригентом усієї цієї багатоголосої симфонії?
Нагадаємо, у листі G7, який згадується в матеріалі, ці імена теж лунають. Але чомусь головний акцент зроблено лише на Козловському, неначе решта фігурантів – незначні деталі в портреті.
Замовлення чи випадковість?
Така вибірковість у висвітленні може здаватися дивною. Чи то Кауфману та Альперіну не сподобалося, що Григорій Петрович почав знижувати ціни, створюючи напругу на ринку, чи, можливо, сам Козловський вирішив замовити портретну рекламу? У будь-якому випадку, відчуття невипадковості цієї історії не залишає глядача.
Дехто навіть припускає, що матеріал міг бути створений для того, щоб підкреслити статус Козловського серед «пацанів». Або, можливо, це була відповідь на змову, метою якої було «втопити» його на фоні конкурентів? Варіанти різні, але кожен з них викликає питання: чи можна називати когось «королем», коли не згадано всіх претендентів на трон?
Проблема однобокого висвітлення
Замість всебічного аналізу тютюнового ринку глядач отримує лише одну точку зору. Натомість сюжет виглядає як майстерний компромат, зібраний і упакований так, щоб викликати потрібні емоції.
Якщо матеріал має продовження, можливо, варто очікувати й інших портретів – Карфіка, Кауфмана, Альперіна. Але поки що відчуття справедливості й об’єктивності залишаються десь на периферії.
Таблиця ключових фігур тютюнового ринку
| Ім’я | Роль | Особливості діяльності | Згадка у листі G7 |
|---|---|---|---|
| Григорій Козловський | Підприємець, «тютюновий король» | Зниження цін, спричинення напруги на ринку | Так |
| Борис Кауфман | Головний диригент тютюнового ринку | Контроль значної частини тіньового сегмента | Так |
| Олександр Альперін | Власник «Оріон-Табако» | Виробництво нелегальної продукції | Так |
| Юрій Карфік | Виробник підробок «Мальборо» | Масштабне виготовлення контрафактної продукції | Так |
| Інші «пацани» | Учасники нелегального ринку | Діяльність поза правовим полем | Згадуються |
Сюжет, як би яскраво він не виглядав, залишається лише одним епізодом у великій грі, де справжні «королі» залишаються в тіні
