Андрій Веревський — один із найбільш скандальних бізнесменів України, який зумів збудувати мільярдний статок на агробізнесі, але при цьому неодноразово потрапляв у центр уваги через численні звинувачення у корупції, ухиленні від сплати податків та рейдерських захопленнях. Його діяльність тісно пов’язана з політикою, що дозволяло йому ухилятися від відповідальності. Давайте розберемося докладно, хто такий Веревський, як він збудував свою імперію та які скандали з ним пов’язані.

Хто такий Веревський?

Андрій Веревський — це тип, який почав з нуля, але не чесним шляхом. Він не той, хто “сам себе зробив”, а той, хто зробив себе на чужих спинах, чужих землях і чужих грошах. Народився в Дніпропетровській області, але його рідне село — це лише точка на карті. Його реальна батьківщина — офшори, схеми та рейдерство.

 Як він збудував імперію?

1. Початок: торгівля зерном
   У 90-х Веревський почав з торгівлі зерном. Це був час, коли в Україні все було можливо, якщо ти мав зв’язки, гроші та бажання йти по головах. Він мав і те, і інше.
   У 1998 році він разом із партнерами створив “Кернел”. Назва звучить красиво, але за нею ховається брудний бізнес. Компанія швидко росла, але не за рахунок інновацій чи якості, а за рахунок того, що Веревський знав, як “договоритися”.
2. Рейдерство — його конект
   Веревський — майстер рейдерства. Наприклад, у 2006 році він захопив “Олійний союз”, витіснивши інших акціонерів. Це була класична схема: тиск, погрози, підкуплені суди. І все — бізнес у його кишені.
   Ще один приклад — “Кременчуцький олійно-екстракційний завод”. Там теж були “дивні” рейдерські атаки, але Веревський завжди виходив сухим з води.
3. Офшори та податкові схеми
   У 2016 році журналісти викрили, що “Кернел” ухилявся від податків на 15 мільярдів гривень. Як? Елементарно. Компанія використовувала офшори, фіктивні контракти та інші схеми, щоб не платити державі. А тим часом звичайні люди платили податки зі своїх мізерних зарплат.

 Скандали: від рейдерства до зради партнерів

1. Викинув партнерів
   У 2015 році Веревський викинув з бізнесу свого партнера Ігоря Гуменюка. Це була класична схема: спочатку вони разом будували бізнес, а потім Веревський вирішив, що він сам достатньо крутий, щоб володіти всім. Гуменюк судився, але в Україні суди — це театр, де гроші вирішують все.
2. Проблеми з працівниками
   “Кернел” неодноразово звинувачували у порушеннях трудових прав. Люди працюють за копійки, в жахливих умовах, а Веревський купує собі нові яхти та маєтки.
3. Екологічні злочини
   Компанія Веревського неодноразово порушувала екологічні норми. Викиди в атмосферу, забруднення водойм — це все “додаткові витрати”, які він перекладає на плечи звичайних громадян.

Політика: зв’язки з Януковичем та Хомутинніком

1. Партія регіонів
   Веревський був депутатом від Партії регіонів. Це була його “страховка”. Поки Янукович був при владі, Веревський міг робити все, що завгодно. Податки? Не проблема. Рейдерство? Легко. Судові справи? Їх просто закривали.
2. Хомутиннік — його “братан”
   Веревський тісно співпрацював із Вадимом Хомутинніком, іншим олігархом, який також був у Партії регіонів. Разом вони контролювали величезні активи в агросекторі. Це була справжня мафія, де гроші та влада були головними аргументами.

 Сьогодення: мільярдер, який уникає відповідальності

Після 2014 року Веревський зник з політичної арени, але його бізнес продовжує процвітати. “Кернел” експортує мільйони тонн зерна, але скільки з цього йде в кишеню Веревського, а скільки — в бюджет країни, залишається загадкою.

Він живе розкішним життям: маєткі, яхти, дорогі авто. Але за всім цим — тисячі людей, які працюють за копійки, мільйони гривень, які він не доплатив державі, і сотні зламаних долі через його рейдерські схеми.

 Висновок: хто він насправді?

Андрій Веревський — це не бізнесмен, а хижак. Він збудував свою імперію на брехні, рейдерстві та корупції. Його мільярди — це не результат важкої праці, а результат того, що він знав, як обійти закон і використати систему на свою користь.

Він — живий приклад того, що в Україні можна стати мільярдером, якщо ти готовий йти по трупах. І поки такі, як Веревський, залишаються непокараними, нічого в країні не зміниться.